Розглянуто вплив безладу на динамічну критичну поведінку тривимірних магнетиків у контексті теоретико-польового підходу ренорм-групи. Проаналізовано результати, одержані для трьох форм структурного безладу у двопетлевому наближенні. Значну увагу приділено неасимптотичній динамічній критичній поведінці.

Рассмотрено влияние беспорядка на динамическое критическое поведение трехмерных магнетиков в контексте теоретико-полевого подхода ренорм-группы. Проанализированы результаты, полученные для трех форм структурного беспорядка в двухпетельном приближении. Значительное внимание уделено неасимптотическому динамическому критическому поведению.

  Скачати повний текст

Представлено результати досліджень з удосконалення агротехнічних прийомів вирощування кормових культур з метою збільшення виробництва кормів і покращання їх якості. Створено адаптовані до умов вирощування високопродуктивні однорічні агроценози за участі капустяних, бобових і злакових культур шляхом здійснення науково обгрунтованого добору видового та кількісного складу компонентів, оптимізації співвідношення високоенергетичних злакових і білкових рослин. Визначено вплив мінерального живлення та строків збирання на продуктивність травостоїв. Установлено закономірності росту та розвитку рослин-компонентів у одновидових і сумісних посівах, особливості формування продуктивності та якості корму залежно від технологічних прийомів вирощування (видового складу, співвідношення компонентів, доз добрив, строків збирання). Розроблено технологію одержання двох - трьох урожаїв зеленої маси протягом року за умов поєднання в інтенсивній ланці сумішки ячменю з горохом і редькою олійною та післяукісної - кукурудзи з суданською травою. Визначено ефективність весняних агроценозів як попередника для озимої пшениці на зерно.

Досліджено процеси росту, розвитку рослин амаранту волотистого за одно- і двоукісного використання та однорічних кормових культур в сумісних різновидових озимих, ярих і післяукісних посівах; закономірності формування продуктивності залежно від агротехнологічних факторів при застосуванні ефективних технологічних прийомів вирощування для підвищення врожайності та якості зеленої маси і зерна (насіння). Методи: польові, лабораторні та статистичні. Розроблено технологію вирощування амаранту волотистого на зелений корм та зерно, яка в умовах природного зволоження північного Степу України забезпечує урожайність зеленої маси 28,02 - 29,80 т/га, збір абсолютно сухої речовини - 5,13 - 5,16, кормових одиниць - 3,72 - 4,04, перетравного протеїну - 0,56 - 0,61 т/га та урожайність зерна -1,36 - 1,77 т/га. Запропоновано науково обґрунтований видовий склад різночасно дозріваючих озимих, ранніх і пізніх ярих та післяукісних агрофітоценозів на основі нових, малопоширених і традиційних однорічних культур за раціонального використання їх видового і сортового складу та біокліматичного потенціалу північного Степу України, що підвищує продуктивність посівів і подовжує період надходження зеленої маси. Результати досліджень перевірені у виробничих умовах і впроваджувались в 2016 – 2018 рр. у господарствах різних форм власності Дніпропетровської області на площі 2270 га, що забезпечило щорічний додатковий прибуток (за цінами 2019 р.) 1,2 – 4,3 тис. грн/га. Уперше в умовах Степу північного теоретично обґрунтована та експериментально доведена доцільність введення в культуру амаранту волотистого за різного напряму використання, визначено вплив основних агротехнічних прийомів на рівень продуктивності амаранту волотистого при його вирощуванні на зелену масу і зерно в одновидових посівах, установлено особливості росту, розвитку та формування продуктивності рослин амаранту волотистого за двоукісного використання посівів та у агрофітоценозах сумісно із кукурудзою, сорго цукровим, сорго-суданковиим гібридом. Удосконалено видовий склад різновидових озимих, ранніх і пізніх ярих та післяукісних агрофітоценозів на основі науково обґрунтованого добору нових, малопоширених і традиційних однорічних культур, еколого-біологічні параметри формування урожайності різновидових агрофітоценозів однорічних культур для різного напряму вирощування за раціонального використання видового і сортового складу та агрокліматичного потенціалу степової зони, наукові положення щодо одержання двох-трьох урожаїв однорічних культур за рік при вирощуванні післяукісних агрофітоценозів в умовах природного зволоження Степу.

Дисертацію присвячено удосконаленню та подальшому розвитку теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо фінансового забезпечення стійкого розвитку суб’єктів агропромислового сектору економіки. Виділено ключові ознаки, аспекти поняття «фінансове забезпечення», на основі яких уточнено його зміст. Узагальнено класифікацію джерел фінансування суб’єктів АПК та визначено форми фінансування суб’єктів АПК. Уточнено зміст понять «розвиток», «стійкість» та узагальнено сучасні підходи до змісту поняття «стійкий розвиток» дозволило обґрунтувати пріоритет фінансової складової в процесі оцінки стійкого розвитку суб’єктів господарювання, що відповідає концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 р. В практичній діяльності суб’єктів АПК це дозволить спрямувати їх увагу на формування ФЗСР. Сформовано методичний підхід та систему показників оцінки рівня стійкого розвитку АПК в цілому та суб’єктів АПК економіки зокрема за фінансовою складовою. Виділено фактори зовнішнього середовища, які впливають на фінансове забезпечення стійкого розвитку АПК. Здійснено діагностику та аналіз структури джерел фінансування суб’єктів АПК. Побудовано матрицю зв’язку рівня рентабельності від форми фінансування суб’єктів АПК для визначення зв’язку між формою фінансування та рівнем рентабельності суб’єктів АПК. Запропоновано використання обґрунтованої сукупності параметрів (форма фінансування, напрям впливу зовнішнього середовища на процес формування фінансового забезпечення, рівень стійкого розвитку) як куба стратегій, що є підґрунтям методичного підходу до формування фінансового забезпечення стійкого розвитку суб’єктів агропромислового сектору економіки.